Що зі мною не так?
Мені 12 років, і моя історія почалася ще з садочку. У мене не було друзів, тільки хлопчик, який після закінчення перестав спілкуватися. А в початкових класах всі насміхалися наді мною. Якщо я якось помилялася, одразу чула насмішки. Але я не розуміла чому. Я ж така, як і вони, проста дівчинка, виглядаю нормально, тільки картавила і заїкалася. Але хіба так можна?Ну добре. Так ось, я не могла зрозуміти. Вчителі забували про мене, або якщо я робила помилки, одразу кричали. Але це ж початкові класи, я можу помилятися. У мене був друг, але він ніколи не говорив до мене нормально, коли хтось бачив. Потім я ще залишалася на додаткові уроки. Там у мене забирали мої зошити і сміялися, або взагалі забирали і більше не віддавали. Додому я не хотіла повертатися, там були крики і мій брат. Він бив мене просто тому, що я була слабша.На вулиці все повторювалося. Потім я пішла в середні класи. Там все продовжувалося. Була інша вчителька англійської, яка ненавиділа мене. Один раз, коли я лежала під крапельницями і мене не було в школі, у мене була довідка. Коли я прийшла, вона почала питати, чи вивчила я слова. Я сказала, що лежала в лікарні і не могла. Вона сказала, що це все я винна і не дала слова, які треба вивчити. Сказала, щоб я їх вивчила, а потім спитала іншої однокласниці, у якої була температура. Тому вона теж не вивчила, і вчителька її пожаліла, сказала, що дасть ще два тижні, щоб вивчити слова.І ще в 10 років я вже намагалася повіситися, але потім дверцята від шафи зламалися. Можливо, я винна, що народилася? Я була доброю і старалася всім допомагати. Чому так сталося?
Привіт знову! Я забула додати, що я вже переїхала і в мене є друзі, але тут все одно до мене неприязно ставляться. Але нічого, я давно вивчала психологію, тому розумію, наскільки це важливо. Я все виправила, але не можу це забути, бо в будь-який час можу переїхати назад. Це не секрет, чому, тому якщо цікаво, питайте. А і чим баньдюгам які обідали мене не пощастило я їх перед від'їздом побила і дала зрозути що я не така вже і слабка просто мама не дозволяла ії чипати
Вирішила ще додати мені не давно написала класна керівника в написала "Добрий вечір, (моє ім'я)! Роботу отримала. Молодець. Скучаємо за тобою!" Ви уявляєте я скільки терпіла щоб вона мені написала що вони скучають?!? Я не можу просто вона мене ігнорувала і закривала очі коли мене булили а тепер пише це?
Привіт!!! Я довго не писала і хочу розповісти про те як живеться ізгою, ну так ось в школі мене задирають но ще один раз і їх виженуть і більше не візьмуть ні в одну школу, я маю психічні проблеми і я сьогодні дуже боялась бо до мене однокласники підійшли я трусилась і не могла нічого сказати це просто травма коли мене оточують діти, а так то все добре